У Києві відбулася конференція «Сучасні виклики для сільського зеленого туризму України: правові, освітні, організаційні та ринкові аспекти»

1 березня 2018 р. у Києві відбулася конференція «Сучасні виклики для сільського зеленого туризму України: правові, освітні, організаційні та ринкові аспекти». В конференції взяли участь понад 100 учасників із 21 області України: представники влади, ЗМІ, громадських організацій, освітніх закладів, власники садиб та підприємств,  які зацікавлені в розвитку сільського зеленого туризму в Україні.

Учасники заходу дискутували довкола найбільш злободенних для розвитку сільського зеленого туризму проблем: законодавства у сфері сільського зеленого туризму, створення стандартів сільського зеленого туризму, кластерної економічної самоорганізації місцевих громад, використання платформи Інтернет для комунікацій та інформування, удосконалення системи фахової підготовки та перепідготовки фахівців сільського зеленого туризму.

Організатором конференції виступила всеукраїнська ГО «Cпілка сприяння розвитку cільського зеленого туризму в Україні» за підтримки проекту ПРООН в Україні «Зміцнення бізнес-об’єднань малих і середніх підприємств», який реалізується за фінансової підтримки Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO) та проекту «Програма підтримки аграрного і сільського розвитку» («Агросільрозвиток»), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Метою проведення конференції було підведення підсумків реалізації проекту «Сільський зелений туризм – від  роз’єднаних садиб до територіальних кластерів» та обговорення серед кола зацікавлених осіб найбільш дискусійних на сьогодні питань, що стосуються сучасного стану, проблем та перспектив розвитку сільського зеленого туризму в Україні, а саме:
● дискримінація селян, які займаються маломасштабним виробництвом продуктів харчування та наданням послуг сільського зеленого туризму;
● проблема законодавчого визначення діяльності сільських господарів і членів їх родин з на-дання послуг сільської гостинності  в сфері сільського зеленого туризму (законопроекти №2232а та №7400, про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері туризму); 
● утворення системних та прийнятних як для господарів, так і для відпочиваючих, стандартів сільського зеленого туризму (сільська гостинність);
● кластер як модель об`єднання розрізнених садиб сільського зеленого туризму;
● інформаційний та правовий захист власників особистих селянських та фермерських госпо-дарств, які надають послуги сільського зеленого туризму – членів Спілки СЗТ України;
● модернізація навчальних програм для підготовки робітників та фахівців для цієї сфери.

В дискусіях щодо цих питань взяли участь: 
– Володимир Васильєв – голова правління Спілки сільського зеленого туризму України;
– Михайло Товт – почесний голова Спілки сільського зеленого туризму України, ст.н.с. Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України;
– Владлен Сисун – координатор проекту ПРООН «Зміцнення бізнес-об’єднань малих і середніх підприємств»; 
– Олександр Каліберда – керівник напряму аграрної політики проекту USAID «Програма підтримки аграрного і сільського розвитку»;
– Олена Гафурова – член правління Спілки СЗТ України, професор кафедри аграрного, земельного та екологічного права імені академіка В. З. Янчука Національного університету біоресурсів і природокористування України; 
– Василь Брензович – народний депутат України; 
– Олена Бородіна – завідувач відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України, член-кореспондент НАНУ;
– Світлана Марченко – доцент кафедри земельного та аграрного права Київського національного університету ім. Тараса Шевченка; 
– Юрій Зінько – член правління Спілки СЗТ України, ст. викладач кафедри туризму Львівського національного університету імені Франка, головний експерт-консультант з категоризації ГО «Спілка СЗТ України»; 
– Юлія Слива – доцент кафедри стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції Національного університету біоресурсів і природокористування України; 
– Віталій Дем’ян – менеджер етнографічно-екологічного кластеру «Бойківські газди», Львівська область; 
– Оксана Клебан – менеджер агроекотуристичного кластеру «Гостинна бойківська Долинщина», Івано-Франківська область; 
– Олександр Паларієв – керівник проекту агро-еколого-рекреаційного кластеру «Фрумушика-Нова», Одеська область; 
– В’ячеслав Осадчий – завідувач кафедри інформатики і кібернетики Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького;
– Тетяна Іщенко – в.о. директора  Державної установи «Науковометодичний центр інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності вищих навчальних закладів «Агроосвіта».  
– Тетяна Кальна-Дубінюк – завідувачка кафедри аграрного консалтингу і туризму НУБіП України;
– Ольга Любіцева – завідувачка кафедри країнознавства і туризму КНУ ім. Т. Г. Шевченка. 

Обговорюючи проблему вдосконалення законодавства у сфері сільського зеленого туризму, народний депутат України Василь Брензович зосередився на оцінці перспектив прийняття Законопроекту №2232а та №7400, проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері туризму» та негативно оцінив зміни в законопроектах, що були внесені профільним комітетом Верховної Ради. 

Радикальні погляди на проблему законодавчого регулювання в сфері сільського зеленого туризму висловила завідувачка відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України, професор, член-кореспондент НАНУ Олена Бородіна. Вона вважає за необхідне повністю змінити законодавство щодо сільського зеленого туризму, а не обмежуватися внесенням деяких змін.

«Я поділяю ту точку зору, що нам дійсно треба змінювати все законодавство принципово. Якщо ми будемо вносити якісь поправки до закону чи зміни, як показує досвід, це перетворюється в ще більшу катастрофу для надання послуг сільської гостинності. Тому, хоча це важко, хоча це затратно і вимагає багато зусиль та часу, необхідно розробляти принципово нове, принципово інше законодавство, яке регулює діяльність сімейних фермерських господарств і сімейних садиб у сільській місцевості», – наголосила Бородіна.

Вона зауважила, що українська законодавча система із моменту незалежності й до цього часу залишається орієнтованою на крупнотоварне виробництво.  «Сільський туризм – це не туристична діяльність, а продовження сільськогосподарської діяльності сільських садиб. І в усьому світі, розуміючи важливість сегменту сімейного господарювання на селі і те, що йому дуже важко виживати тільки від того, що займатися сільськогосподарською діяльністю, держава своїми заходами та різними економічними важелями допомагає їм диверсифікувати свою діяльність для того, щоб збільшити ці доходи. Так от, сільський зелений туризм – це не туристична діяльність, а надання послуг гостинності в сільській місцевості. Так це розглядається в Європі, так розглядається в Америці, на всіх континентах. У нас, на жаль, до цього не дійшли, і будь-які законодавчі зміни більше орієнтуються на туризм і підприємницьку діяльність», – пояснила науковець.

Окрема дискусійна панель була присвячена проблемі створення системних стандартів сільського зеленого туризму. Головний експерт-консультант з категоризації Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму Юрій Зінько наголосив, що існуюча програма добровільної категоризації «Українська гостинна садиба» є системою внутрішнього контролю послуг та призначена гарантувати якість та безпеку послуг сільського зеленого туризму. Засадничою умовою при розробці стандартів стала їх прийнятність як для господарів сільських садиб, так і для туристів. На часі одним з основних завдань Спілки є формування всеукраїнської мережі категоризованих садиб.

Змістовною стала дискусія з проблем і перспектив освітньої підготовки фахівців з сільського туризму. Виконувачка обов’язків директора «Науково-методичного центру інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності вищих навчальних закладів «Агроосвіта» Тетяна Іщенко презентувала інформацію про освітню діяльність в галузі сільського туризму. Вона, зокрема, звернула увагу присутніх на те, що в усіх аграрних навчальних закладах викладається інтегрований навчальний курс з сільського та екологічного туризму, однак існує потреба у модернізації навчальних програм. Важливою є розробка стандарту навчальних програм з сільського туризму як вибіркових дисциплін при підготовці фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» та рекомендованого набору дисциплін для спеціальності з сільського туризму при підготовці магістрів, – наголосила Тетяна Іщенко.

Для учасників заходу експертами Спілки були підготовлені довідково-інформаційні матеріали за темою конференції, які давали загальну інформацію про суть та можливості реалізації кластерної моделі у сфері сільського зеленого туризму, а також аналіз підготовки фахівців сільського туризму в Україні.

Всі матеріали конференції можна переглянути за цим посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/1BEwyXbCKQk6ay_-TGLhiHBv-35VIgMf4?usp=sharing

Також під час конференції було презентовано брошуру «Сільський зелений туризм – від роз’єднаних садиб до територіальних кластерів».

Крім цього, в рамках заходу відбулося вручення сертифікатів члена Спілки, сертифікатів та знаків категоризації «Українська гостинна садиба» та підписано Меморандум про співробітництво в напрямку поширення системи категоризації «Українська гостинна садиба» між Спілкою сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні (підписав голова Спілки В. Васильєв) та Львівською ОДА (підписала начальник управління туризму та курортів Львівської ОДА Н. Табака).

Відео-запис конференції можна переглянути за посиланням: https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/2410812-sucasni-vikliki-dla-silskogo-zelenogo-turizmu-ukraini.html

***

Діяльність стала можливою завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через проект Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Програма підтримки аграрного і сільського розвитку».

Діяльність стала можливою завдяки підтримці проекту ПРООН «Зміцнення бізнес-об’єднань малих і середніх підприємств», який реалізується за фінансової підтримки Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO).