Проект «Сільський зелений туризм – від роз’єднаних садиб до територіальних кластерів»

Проект «Сільський зелений туризм – від роз’єднаних садиб до територіальних кластерів»

ГО «Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні» (далі – Спілка СЗТ України) у період  з вересня 2017 р. по березень 2018 р. за підтримки Проекту «Програма підтримки аграрного і сільського розвитку» («Агросільрозвиток»), що  фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) реалізувала проект «Сільський зелений туризм – від роз’єднаних садиб до територіальних кластерів».

Заходи проекту проводилися також за підтримки проекту ПРООН в Україні «Зміцнення бізнес-об`єднань малих і середніх підприємств», який реалізується за фінансової підтримки Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO) та власних ресурсів Спілки СЗТ України.

Мету проекту щодо створення сприятливого нормативно-правового поля для залучення сільського населення до надання послуг із сільського зеленого туризму як однієї із моделей сімейного типу господарювання та удосконалення фахової системи підготовки робітників та спеціалістів сфери сільського зеленого туризму досягнуто шляхом виконання завдань проекту діяльності, що планувалася до виконання  та чотирьох етапів реалізації проекту.

Бенефіціари

Для залучення та інформування членів Спілки СЗТ України, власників ОСГ та СФГ, представників центральних, місцевих органів влади, об`єднаних громад, громадських організацій, наукових, навчальних закладів та установ, ЗМІ в межах проекту  проведені наступні заходи:

    • семінар «Категоризація у сфері сільського зеленого туризму: відповідність стандартам та вимогам ЄС, шляхи оновлення» (Міжнародний туристичний салон «Україна» – UITM’201, м. Київ, Міжнародний виставковий центр,  жовтень 2017 р.);

    • збори учасників кластеру сільського туризму Сколівського гірського  району (м.Сколе, районний центр зайнятості, жовтень 2017 р.);

    • семінар «Можливості та ризики розвитку сільського зеленого туризму» для громадської ради Мінагрополітики, робочої групи Міністерства з питань сільського розвитку Мінагрополітики та зацікавлених сторін (м.Київ, листопад 2017р.);

    • стратегічна сесія учасників кластеру сільського туризму Сколівського гірського району (м.Сколе, районний центр зайнятості, грудень 2017 р.);

    • круглий стіл «Сільський зелений туризм – проблеми розвитку», присвячений удосконаленню фахової системи підготовки та перепідготовки робітників і фахівців сфери сільського зеленого туризму (м.Київ, Інститут модернізації змісту освіти МОН України, лютий 2018р.);

    • збори учасників кластеру сільського туризму Долинського району (м.Долина, районна державна адміністрація, лютий 2018 р.);

    • Конференція «Сучасні виклики для сільського зеленого туризму України: правові, освітні, організаційні та ринкові аспекти» (м.Київ, Укрінформ, березень 2018р.).

Доповідачи:

    • з правових питань – Олена Гафурова, член правління Спілки СЗТ України, професор кафедри аграрного, земельного та екологічного права імені академіка  В.З. Янчука Національного університету біоресурсів і природокористування України, д.ю.н. та Михайло Товт, почесний голова Спілки сільського зеленого туризму України ст.н.с. Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, к.ю.н;

    • з питань сільського розвитку –  Олена Бородіна, член правління Спілки СЗТ України, зав. відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України, д.е.н., професор, член-кореспондент НАНУ;

    • з кластерного моделювання та категоризації  – Юрій Зінько, член правління Спілки СЗТ України, ст. викладач кафедри  туризму Львівського національного університету імені Франка, головний експерт-консультант  з категоризації Спілки СЗТ України»;

    • зі стратегії розробки стандартів організації – Юлія Слива, доцент кафедри стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції Національного університету біоресурсів і природокористування України, к.т.н.;

    • інтернет-платформи Спілки – Вячеслав Осадчий, професор, завідувач кафедри інформатики і кібернетики Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, д.п.н.;

    • з освітніх питань – Тетяна Іщенко, професор, в. о. директора  Державної установи «Науково-методичний центр інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності вищих навчальних закладів  «Агроосвіта».

Модератор та керівник проекту – Володимир Васильєв, голова правління Спілки сільського зеленого туризму України

Менеджер проекту Ірина Околович, член правління Спілки СЗТ України, секретар правління.

В обговоренні приймали участь: члени Спілки СЗТ України, власники ОСГ та СФГ, представники місцевих органів влади, громадських організацій, наукових, навчальних закладів та установ а також:

    • Андрій Заїка та Владлен Сисун, керівники проекту ПРООН «Зміцнення бізнес-об’єднань малих і середніх підприємств»;

    • Олександр Каліберда, керівник напряму аграрної політики проекту USAID «Програма підтримки аграрного і сільського розвитку»;

    • Василь Брензович, народний депутат України;

    • Віктор Шеремета, заступник міністра аграрної політики та продовольства України.

В заходах прийняли участь всього – 300 осіб, з них жінок – 159 (53%), чоловіків – 141 (47%), зокрема, представники органів влади та ОТГ – 45, громадських організацій – 58, науки та освіти – 58, фондів та проектів – 10, ЗМІ – 29, власники об’єктів розміщення та інших послуг – 57, інші – 43.

Прямими бенефіціарами проекту є члени  Спілки СЗТ України та сільське населення, яке здійснює діяльність у формі ведення ОСГ та/ або CФГ, надає або готове надавати послуги сільського зеленого туризму.

Висновок

1. Є запит у сільського населення, представників місцевих громад, громадських організацій, навчальних закладів до першоджерел щодо питань розвитку сільського зеленого туризму, успішних практик та нових знань.

2. Є запит на громадські професійні організації, які спроможні формувати політику розвитку у співпраці з державними органами законодавчої та виконавчої влади, мають відповідних фахівців та спеціалістів, надають нові знання, створюють систему комунікацій та правового захисту, платформу для просування послуг з фокусуванням своєї діяльності виключно на членів організації.

3. Спілка СЗТ України у своїй діяльності змінює акценти від загальних питань щодо популяризації сільського туризму як форми діяльності сільського населення та виду відпочинку міського (проведення всеукраїнської виставки-ярмарку «Українське село запрошує», видання журналу «Туризм сільський зелений» тощо) на  формування внутрішніх політик, стандартів та механізмів, команди з активістів та працівників, підвищення їх кваліфікації задля спроможності допомагати членам організації досягати високого рівня та якості послуг, набувати легального статусу та захищеності.

Продукти та результати проекту.

Проекти нормативно-правових актів, спрямованих на формування сприятливого правового поля у сфері сільського зеленого туризму та підвищення якості послуг.

 – по законопроекту №2232а «Про внесення змін до Закону України «Про особисте селянське господарство» щодо розвитку сільського зеленого туризму», який було прийнято у першому читання 23 травня 2017 р.

підготовлено:

1. Аналітичну записку та висновки стосовно запропонованих поправок до другого читання законопроекту №2232а.

2. Добірку законодавства ЄС щодо необхідності підтримки розвитку туризму на сільських територіях.

3. Додаток до листа – звернення до впливових осіб щодо правової оцінки законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про особисте селянське господарство» щодо розвитку сільського зеленого туризму», підготовленого до другого читання Комітетом ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин (№2232а).

4. Зауваження до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері туризму» (у частині внесення змін до Закону України «Про туризм»).

Проведено роз’яснювальну (лобіювання) роботу щодо необхідності прийняття законопроекту №2232а «Про внесення змін до Закону України «Про особисте селянське господарство» щодо розвитку сільського зеленого туризму», в редакції, прийнятій Верховною Радою України у першому читанні.   

 – аналіз законодавства щодо оподаткування доходів власників ОСГ та СФГ, які надають послуги сільського зеленого туризму, розробки та реєстрації у Верховній Раді України законопроекту з оподаткування доходів власників ОСГ та СФГ, які надають послуги сільського зеленого туризму

підготовлено:

1. Список пропозицій, спрямованих на забезпечення пільгового оподаткування доходів власників ОСГ та СФГ, які надають послуги сільського зеленого туризму.

2. Пакет документів для подання у Верховну Раду України:

         – проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів, отриманих у сфері сільського зеленого туризму»;

         – пояснювальна записка до вказаного законопроекту;

         – порівняльна таблиця до законопроекту;

         – супровідні документи.

3. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів, отриманих у сфері сільського зеленого туризму» зареєстровано у Верховній Раді України за № 7400 від 14 грудня 2017р.

Проведено роз’яснювальну (лобіювання) роботу щодо необхідності прийняття законопроекту №7400.

Результат лобіювання та обговорення:

    • Підтримано на всеукраїнській конференції, що відбулася в Укрінформі 1 березня 2018 р.

    • Відповідь Мінрегіону  – «питання розвитку сільського зеленого туризму не відноситься до компетенції міністерства», лист переадресований до Мінекономрозвитку та Мінагрополітики.

    • Мінекономрозвитку – в цілому підримує законопроекти

    • Мінсоцполітики – в цілому підтримує законопроекти.

    • Мінагрополітики – в цілому підтримує законопроекти.

    • Рішення сесії Закарпатської обласної ради – звернення до ВРУ про підтримку законопроектів.

    • Соціально-економічне обгрунтування  щодо актуальності прийняття проекту №7400 ДП “Інститут економіки та прогнозування НАН України”.

    • Постійна робота з експертною групою аграрного комітету ВРУ для підготовки законопроекту 2232а на друге читання.

Висновок:

1. Центральні органи виконавчої влади констатували, що законопроекти:

    • Мінекономрозвитку – «сприятимуть залучення широкого кола сільських господарів до розвитку туристичної сфери у сільській місцевості, розвитку інфраструктури, і, як наслідок, поліпшенню економічного та екологічного клімату на селі»;

    • Мінсоцполітики – «це сприятиме вирішенню проблем зайнятості сільського населення та підвищення рівня його доходів»;

    • Мінагролітики – «сприятиме зайнятості сільського населення, підвищення рівня його доходів, а також розвитку туристичної інфраструктури та комплексному розвитку сільських територій»

2. Мінагрополіитики, як головне міністерство, не дивлячись на проведені переговори з заступником міністра В.Шереметою про формування політики розвитку сільського зеленого туризму, обмежилося відпискою про підтримку законопроектів без подання бачення ролі відповідних керівників підрозділів та міністерства в цілому у впровадження політики  щодо формування сприятливого правового поля у сфері сільського зеленого туризму.

3. Не виправдала сподівання та залишилася поза цієї діяльності робоча група з питань розвитку сільських територій при Мінагрополітики.

4. Спілка СЗТ України з її обмеженими ресурсами але з наявними фахівцями, великим бажанням та відповідальністю не має сподівань щодо формування державної політики розвитку позааграрних видів діяльності у сільській місцевості без:

    •  підвищення фаховості та відповідальності, зміни ролі та появі агентів змін у центральних органах виконавчої влади (жоден центральний орган виконавчої влади, окрім констатації актуальності та необхідності, не запропонував власну роль у питаннях розвитку цього сектору у сільській місцевості);

    •  набуття Спілкою СЗТ України статусу саморегулівної організації  у даній  сфері. 

Розробка моделі кластеру сільського зеленого туризму

Практика туристичної діяльності на місцях, як і науково-методичні розробки експертів сільського туризму, засвідчили, що в Україні “прижилися” й з успіхом функціонують три чільні моделі кластерів, “зав’язаних” на сільському туризмі.

Перша модель кластеру сільського туризму (садибна) базується на основі об’єднаної діяльності садиб та закладів гастронономічно-розважального типу. Основні послуги – це харчування, нічліжні послуги, дозвілля. Вона представлена кластерами «Оберіг» (смт Гриців Хмельницької обл.) та новоствореними кластерами у Карпатському регіоні – «Бойківські газди» (Сколівський район Львівщини) і «Гостинна бойківська Долинщина» (Долинський район Івано-Франківщини).

Друга модель кластеру – агротуристична, що базується на основі сільськогосподарських підприємств (фермерські, домогосподарства), виробництво продукції яких пов’язане з різноманітними продуктами харчування (тваринництво, садівництво). У цих господарствах рекреаційно-туристичні послуги виступають як додаткові. Проекти кластерів тут зосереджені в основному на розвиток туристичної інфраструктури та обслуговування туристів. Ця модель представлена кластерами: агро-еколого-рекреаційним кластером «Фрумушика-Нова» (Тарутинський район Одеської обл.) і агротуристичним кластером «ГорбоГори» (Пустомитівський район Львівської обл.)..

Третя модель кластеру (локального туристичного продукту), яка лише починає функціонувати в Україні, пов’язана з пропозицією туристичного продукту на базі туристичних атракцій регіону. Об’єднує історичні об’єкти, заклади культури, заклади розміщення, і репрезентує локальний продукт. Сюди належать: кластер сільського туризму «Мальовнича Бережанщина» (Тернопільська обл.), кластерні ініціативи Чигиринського району (Полтавська обл.) і «Гоголівськими місцями Полтавщини».

Проаналізовані науково-методичні підходи до створення кластерів сільського туризму та оцінка діяльності основних їх типів у практиці сільського туризму України дали змогу обґрунтувати змістовну і наочну складові узагальненої (універсальної) моделі кластеру сільського туризму. У змістовному плані ця універсальна модель передбачає три основні рівні:

Базовий рівень – визначає спеціалізацію (провідну ідею) кластеру і включає основних його суб’єктів (власники агроосель, надавачі агротуристичних послуг, сільськогосподарські господарства) та туристичні атракції місцевості (природні, історико-культурні, соціально-економічні).

Партнерський рівень – у кластері може бути представлений партнерськими структурами, які направлені на комплексне обслуговування туристів у сільській місцевості. Вони як правило надають додаткові послуги (традиційне і альтернативне транспортування, організація дозвілля та місцевих фестин, послуги для учасників з активного, пізнавального, оздоровчого та гастрономічного туризму).

Супроводжуючий рівень –  у кластері сільського туризму пов’язаний з організаціями і структурами, що сприяють розвитку кластеру та просуванню його послуг на ринок (органи самоврядування і державні установи, наукові та освітні заклади, інформаційно-рекламні центри, інвестиційні кампанії).

Цю універсальну модель кластеру сільського туризму з її основними змістовними складовими можна представити графічно у вигляді відповідних концентрів (див. мал.).

Малюнок

Висновок:

1. Завдяки реалізації проекту розширилась мережа кластерів та кластерних ініціатив у сільському туризмі (на 43% – з 7 до 10 кластерів). У Карпатському регіоні організовано два кластери: «Бойківські газди» (Сколівський район на Львівщині – 43 учасники) та «Гостинна бойківська Долинщина» (Долинський район на Івано-Франківщині – 22 учасники). На півдні Причорномор’я набув офіційного статусу агро-еколого-рекреаційний кластер «Фрумушика-Нова» (Тарутинський район, Одеська обл.) з відповідною реєстрацією однойменної громадської спілки.

2. Учасники двох новостворених кластерів у Карпатському регіоні та одного кластеру в Одеській області розширили спектр пропозицій та занять: етнографічних, екотуристичних, агротуристичних, що сприяло покращення їх іміджу як агротуристичних місцевостей та збільшення кількості відвідувачів:

    • агрорекреаційний кластер «Фрумушика-Нова» за друге півріччя 2017 року прийняв на 15% (3,4 тис. відвідувачів) більше відпочиваючих, ніж за цей же період у 2016 році;

    • за період впровадження карпатських кластерів збільшилась кількість резервацій на літній сезон 2018 року (кластер «Бойківські ґазди» – на 154 особи, кластер «Гостинна бойківська Долинщина» – на 38 осіб).

3. Значно зросла кількість публікацій у місцевій і регіональній пресі – з 1-2 повідомлень на місяць до 4-5. 

4. Кластерні ініціативи показали значну їх ефективність у залученні до обслуговування туристів непрямих бенефіціарів – виробників екологічної продукції, закладів традиційного харчування, природоохоронних і культурно-освітніх установ, народних майстрів та фольклорних ансамблів.

5. Значну організаційну підтримку розвиток кластерів отримав у державних органах влади обласного і районного рівня як інструмент розвитку підприємництва та зайнятості  на селі.

6. Опрацьовано структуру і функції основних типів моделей кластерів сільського туризму (садибний, агротуристичний, локального туристичного продукту) та розроблено принципову (узагальнену) модель сільського туризму з рекомендаціями щодо її використання організаторами сільського туризму на регіональному і локальному рівні.

7. Нагромаджений практичний досвід кластерів з розробки агротуристичних продуктів, механізмів взаємодії базових і партнерських учасників, інформаційно-освітнього та організаційно-рекламного супроводу кластерних ініціатив. Цей досвід може бути широко застосований у впровадженні кластерів у слаборозвинених агротуристичних регіонах України: Півночі, Центрі та Сході.

8. Пропозиції агротуристичних продуктів і послуг новостворених кластерів були широко представлені на аграрній та туристичній ярмарках: Агрофорум-2017 (листопад 2017р.) , «Україна» – UITM’2017 (жовтень 2017 р.) та UITT-2018 (березень 2018 р.), на заключній конференції проекту (1 березня 2018р.). Крім цього, вони представлені на оновленому сайті Спілки СЗТ. Це сприятиме поширенню кластерної ідеї у сільському туризмі в Україні та забезпеченню інформування і консультування Спілкою всіх зацікавлених власників ОСГ та СФГ).

Підготовка проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження «Рекомендацій власнику особистого селянського та сімейного фермерського господарства щодо надання послуг сільського зеленого туризму»

Розроблено:

    1. рекомендації власникам ОСГ та СФГ щодо надання послуг сільського зеленого туризму;

  2. проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження «Рекомендацій власнику особистого селянського та сімейного фермерського господарства щодо надання послуг сільського зеленого туризму».

Проект наказу направлений Мінагрополітики з пропозицією для подальшого доопрацювання у профільному департаменті, юридичній службі із залученням фахівців Спілки СЗТ України.

Результат:

Відповідь Мінагрополітики України: «Мінагрополітики не вбачає за доцільне видання наказу…».

Висновок:

Мінагрополітики України не виконує:

    1. Рекомендації парламентських слухань на тему: «Розвиток туристичної індустрії як інструмент економічного розвитку та інвестиційної привабливості України», схвалених Постановою ВРУ від 13 липня 2016 р. № 1460-VIII, де зазначається про необхідність підготовки протягом 2016 р. Мінекономрозвитком і торгівлі спільно з Мінагрополітики України узгоджених пропозицій щодо вдосконалення регулювання діяльності власників агросадиб, які надають послуги у сфері  сільського туризму;

   2. Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого Постановою КМУ від 25 листопада 2015 р. № 1119, згідно з яким Мінагрополітики забезпечує підтримку особистих селянських і фермерських господарств (п. 4).

     3. Власний наказ № 24 від 18 січня 2013 р. «Про затвердження Плану заходів Мінагрополітики України щодо розвитку СЗТ на період до 2015 року», яким передбачено надання організаційно-методичної допомоги ……. суб’єктам СЗТ щодо організації діяльності у цій сфері.

Крім того, міністерством не запропановано інших шляхів надання організаційно-методичної допомоги власникам ОСГ та СФГ, які здійснюють діяльність у сфері сільського зеленого туризму.

Модернізація та удосконалення програми добровільної категоризації «Українська гостинна садиба» як системи внутрішнього контролю якості послуг у сфері сільського зеленого туризму, формування всеукраїнської мережі категоризованих садиб

підготовлено:

1. Вибірку та аналіз нормативно-правових актів щодо категоризації у сфері СЗТ:

– проаналізовано нормативні документи у сфері стандартизації (ГОСТ, ДСТУ, ДБН, СНиП), на підставі яких розроблено Програму добровільної категоризації у сфері сільського зеленого туризму «Українська гостинна садиба»;

– визначено чинні стандарти щодо: засобів розміщення (ДСТУ 4269:2003 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Класифікація готелів»; ДСТУ 4527:2006 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення»; ДСТУ 4268:2003 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги»); туристично-екскурсійного обслуговування: ГОСТ 28681.1-95 «Туристско-экскурсионное обслуживание. Проектирование туристских услуг»; ГОСТ 28681.2-95 «Туристско-экскурсионное обслуживание. Туристские услуги. Общие требования»; ГОСТ 28681.3-95 «Туристско-экскурсионное обслуживание. Требования по обеспечению безопасности туристов и экскурсантов»); харчування (ГОСТ 30523-97 «Услуги общественного питания. Общие требования»); житлових приміщень (ДБН-В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення»; ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування»; ДБН В.2.5-64:2012. «Внутрішній водопровід та каналізація»; ДБН Ст. 1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму»; ДБН В.2.2-9-2009 «Громадські будинки та споруди. Основні положення»; ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»; ГОСТ 12.1.036-81 ССБТ. Шум. Допустимые уровни в жилых помещениях и общественных зданих); якості води (Державні санітарні норми та правилами “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” (ДСанПіН 2.2.4-171-10); пожежної безпеки (ДБН В.1.1.7–2002 Пожежна безпека об’єктів будівництва; ДСТУ 2272:2006 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять); містобудування (ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень; ДБН Б.2.4-1-94. «Планування і забудова сільських поселень»).

       – визначено стандарти, які формально можуть застосовуватися до ОСГ, які здійснюють діяльність у сфері сільського зеленого туризму:

1ДСТУ 4527:2006 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення».
2ДСТУ 4268:2003 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги».
3Державні санітарні норми та правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною».
4ДБН-В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення».
5ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування».
6ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація».
7ГОСТ 12.1.036-81 ССБТ «Шум. Допустимые уровни в жилых помещениях и общественных».
8ДБН Ст. 1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму».
9ДБН Б.2.4-1-94. «Планування і забудова сільських поселень».
10ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».
11ДБН В.1.1.7–2002 «Пожежна безпека об’єктів будівництва».
12ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення».

2. Проекти змін до нормативно-правових актів щодо категоризації у сфері СЗТ::
– до ДСТУ 4527:2006 “Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення” (з метою приведення ДСТУ 4527:2006 у відповідність із нормами ЦКУ (ст. 380),  ПКУ (ст. 14) та Закону України «Про особисте селянське господарство» (ст. 6);

– до ДСТУ 4268:2003 “Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги” (з метою забезпечення безпеки туристів, які мають розміщуватися у житлових будинках садибного типу, споруджених у відповідності із встановленими вимогами, та узгодження між собою ДСТУ 4527:2006 і ДСТУ 4268:2003)

3. Приведено у відповідність із діючим законодавством п. 3 «Нормативні посилання», а також внесено пропозиції до Додатку №2 «Протокол вимог Програми добровільної категоризації у сфері сільського зеленого туризму «Українська гостинна садиба» (колонка вимог (стандартів) базового рівня).

4. Розроблені проекти СОУ Спілки СЗТ України.

Результат:

1. Програма добровільної категоризації «Українська гостинна садиба», приведена у відповідність із діючим законодавством. Окрім цього, у Програмі УГС щодо категоризації включено вимоги, рекомендовані Європейською Федерацією сільського туризму та національними асоціаціями агротуризму.

2. За період реалізації проекту апробовано модель самооцінки власниками осель рівня категорійності садиби з наступною вибірковою інспекцією представниками Спілки СЗТ. У більшості випадків (80-90%) показники самооцінки відповідають результатам експертних оцінок. Об’єктивніші показники самооцінки характерні для власників осель базової і першої категорії, натомість вищі показники невідповідності самооцінок експертним результатам є у власників садиб, які претендували на другий і третій рівень.

3. Склалися передумови для розробки стандартів організації України (СОУ) у сфері сільського зеленого туризму в основу яких покладені вимоги Програми добровільної категоризації у сфері сільського зеленого туризму «Українська гостинна садиба».

4. Розроблені проекти стандартів:

    • «УКРАЇНСЬКА ГОСТИННА САДИБА.  ВИМОГИ ДО РОЗМІЩЕННЯ ТА КАТЕГОРИЗАЦІЇ ПОСЛУГ».

    • «УКРАЇНСЬКА ГОСТИННА САДИБА. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ СЕРТИФІКАЦІЇ ТА НАГЛЯДАННЯ ЗА СЕРТИФІКОВАНИМИ ЗАСОБАМИ РОЗМІЩЕННЯ»

Проекти потребують обговорення, доопрацювання та затвердження керівним органом Спілки СЗТ України.

5. Підписаний меморандум про консолідацію зусиль у сфері популяризації сільського зеленого туризму, впровадження стандартів «Українська гостинна садиба» між Спілкою СЗТ України та Управлінням туризму та курортів Львівської ОДА, департаментом економічного розвитку і торгівлі Закарпатської ОДА. Готується до підписання меморандум з Івано-Франківською, Тернопільською та іншими ОДА. 

Висновок:

1. Доопрацювання та впровадження стандартів є важливим кроком для формування цінностей Спілки щодо якості та гарантії послуг, які надаються споживачам членами Спілки СЗТ України.

2. Вдалося розробити концептуальні підходи до розробки стандартів, визначити мету, вимоги, оцінку відповідності стандартам засобів розміщення, порядок проведення інспекцій.

3. Європейський досвід категоризації осель свідчить, що для просування пропозицій сільського туризму на туристичному і агротуристичному ринках важливо розробити в Україні спеціальну систему категоризації засобів розміщення окремо для об`єктів розміщення у сільській місцевості та діючих селянських господарств.

4. Необхідно ширше впроваджувати серед учасників Спілки СЗТ модель самооцінки рівня категорійності садиби та узагальнити відповідності самооцінки категорійності та оцінки інспектора, що перевіряє. Механізми самооцінки садиб при категоризації у майбутньому повинен стати складовою функціонування Програми УГС.

Щодо удосконалення фахової підготовки та перепідготовки робітників і спеціалістів для сфери сільського зеленого туризму

Розроблено:

1. Рекомендації щодо опрацювання навчальної програми з курсу «Сільський туризм» для спеціальностей «Туризм», «Готельно-ресторанна справа», «Географія» для фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів навчальних закладів VI-ІІ рівня акредитації. Рекомендовано на рівнях «Магістр» і «Молодший спеціаліст» для аграрних учбових закладів впроваджувати спеціалізацію з сільського туризму.

2. Розроблено пропозиції з організаційного забезпечення підготовки і перепідготовки селян і фермерів у сфері сільського туризму через використання освітніх можливостей аграрних навчальних закладів, служб зайнятості, дорадчих служб та відокремлених підрозділів Спілки СЗТ. У рамках проекту сформовано групу з освітян і експертів щодо розробки програми навчання власників ОСГ і СФГ за організаційним сприянням Спілки СЗТ та Аграрного освітнього центру Міністерства науки і освіти України.

3. Рекомендації з удосконалення фахової системи підготовки та перепідготовки робітників і спеціалістів сфери сільського зеленого туризму подано на розгляд Міністерства освіти і науки України.

Висновок:

1. Підготовка фахівців сільського туризму повинна бути забезпечена в аграрних вузах в рамках спеціальностей «Туризм», «Готельно-ресторанна справа», «Менеджмент», «Географія», «Геодезія».

2. Особливу увагу приділити питанням підготовки і перепідготовки власників агросадиб та організаторів сільського туризму на базі спеціалізованих курсів в Інститутах підвищення кваліфікації, Центрах зайнятості, структурах Служби дорадництва. Ширше практикувати дистанційні форми підготовки і перепідготовки фахівців для сільського туризму.

3. Забезпечення впровадження інноваційних форм навчання фермерів навикам сільського туризму через використання навчальних груп з виїздом у сільські місцевості та дистанційного навчання. Забезпечити видання навчальних матеріалів для категорії власників ОСГ і СФГ з питань організації та надання послуг сільського туризму – порадники для власників садиб та агроосель, рекомендації з основ гостинності. На місцях впроваджувати освітні поїздки для селян і фермерів з метою вивчення досвіду і розвитку сільського туризму.

4. Розширити перелік посад з сільського туризму від робітничих професій «Робітник з сільського туризму» до організаційно-управлінських посад «Організатор сільського туризму», «Оператор сільського туризму».

5. Спілка СЗТ України має розробити проектну пропозицію щодо формування власного структурного підрозділу «Академія (школа) сільського зеленого туризму».

Оновлення всеукраїнської мережі «Українська гостинна садиба», яка об`єднує категоризовані садиби всіх областей

Результат:

1. В 17 областях сформована мережа «Українська гостинна садиба». Всього 155 садиб, у тому числі, базового рівня – 50, першого – 31, другого – 42, третього- 32.

2. Аналіз сформованої мережі на кінець 2017 року засвідчив перевагу осель базового (32,3%) і першого (20%) рівня, які разом становлять понад 50% усіх категоризованих осель. Тоді як на висококатегоризовані оселі припадає близько 47%. Це свідчить, що в Україні формується схожа до європейських структура категоризованих садиб.

3. Створення сприятливих умов для просування пропозицій категоризованих осель на сайті Спілки СЗТ та здійснення організаційних заходів із захисту власника створює передумови для зростання кількості категоризованих осель у найближчі роки. 

4. Завдяки реалізації проекту ця мережа отримала модернізовану та сучасну систему критеріїв категоризації засобів розміщення, а також додаткову можливість реклами своїх пропозицій через оновлений сайт Спілки СЗТ та в інших інформаційно-рекламних структурах.

Висновок:

1. На даний час відбувається процес підтвердження членства у Спілці СЗТ України, підтвердження чинності та продовження терміну дії сертифікатів усіх рівнів програми «Українська гостинна садиба».

2. Здійснені організаційні і рекламні заходи щодо подальшого розвитку мережі категоризованих осель Програми УГС дозволяють в найближчій перспективі звернути увагу на розробку спеціальної Програми маркетингу категоризованих садиб. У ній необхідно детально описати користь власникам категоризованих садиб та туристам, обгрунтувати ефективні форми і заходи просування пропозицій категоризованих садиб.

Положення про форму захисту членів Спілки СЗТ України (інформаційне та правове забезпечення), логотип-наклейка та порядок використання

Розроблено:

1. Положення про використання логотипу та сертифікатів категоризації садиб Спілки СЗТ України.

2.Логотип-наклейку «Під захистом Спілки сільського зеленого туризму України», який надісланий .членам Спілки СЗТ України.

3.На сайті Спілки СЗТ України працює інформаційна безкоштовна «гаряча лінія».

Висновок:

1. Сприятиме забезпечення захисту інтересів членів Спілки СЗТ України та споживачів.

2. Забезпечуватиме та просуватиме якість послуг членів організації у сфері сільського зеленого туризму.

3. Посилить попит на послуги сільського зеленого туризму серед вітчизняного та зарубіжного споживача.

1,0 тис. примірників брошури  для поширення серед членів Спілки,  власників ОСГ та СФГ,  місцевих громад

Результат:

1.Видано 1 тис. примірників брошури  «Cільський зелений туризм – від роз’єднаних садиб до територіальних кластерів». За змістом та наповненням брошура надає інформацію про:

    • правові засади здійснення діяльності у сфері сільського зеленого туризму власниками особистих селянських та сімейних фермерських господарств;

    • програму категоризації «Українська гостинна садиба» та підходи до розробки стандартів сільського зеленого туризму України;

    • пропозиції щодо удосконалення освітнього забезпечення підготовки робітників та фахівців та викладання курсів з сільського туризму;

    • Кластерні ініціативи з сільського туризму в Карпатському регіоні та в Одеській області;

    • веб-систему Спілки сільського зеленому туризму України як інструмент ефективної взаємодії власників об’єктів розміщення та туристів;

    • форму захисту членів Спілки СЗТ України та її символіку.

2. Надано 154 членам Спілки СЗТУ, 250 – учасникам конференції Спілки СЗТУ, 100 – учасникам семінару Тарутинського району Одеської області. Розповсюдження брошури триває. 

3. Є позитивні відгуки щодо змісту та якості брошури. 

Висновок:

1.Є потреба готувати та видавати матеріали про успішні історії, кейси, поради та рекомендації з питань господарювання у домогосподарствах.

2. Вивчити питання відновлення видання періодичного передплатного науково-практичного журналу «Туризм сільський зелений» в електронному форматі.

Оновлений сайт на базі доменного імені greentour.com.ua для комунікації, поширення інформації, а також, зворотного зв’язку від членів Спілки та інших користувачів

Результат:

1.Запрацював сайт як інструмент ефективної взаємодії власників об’єктів розміщення та туристів, як система комунікацій між членами Спілки:

    • зручний каталог садиб – мережа «Українська гостинна садиба»;

    • зручний пошук: швидкий доступ з карти, сортування за регіонами, пошуковий рядок, фільтри;

    • сторінки об’єктів розміщень та персональний кабінет;

    • система комунікацій та повідомлень;

    • зручна мобільна версія;

    • реєстр членів Спілки.

2. Проведено аудит сайту, внесені правки у програмне наповнення.

Висновок:

1.Аналіз статистки за 20 календарних днів роботи спонукає до подальших дій щодо змістового наповнення сайту, підтверджує його актуальність у даному форматі для членів Спілки та споживачів.

2. Потребує професійного PR-менеджера..

3.В перспективі необхідно розробити систему взаємодії з туристами (фотофорум вражень та блог), що виступатиме інструментом просування сайту.

Інформаційна діяльність проекту

Результат:

За період діяльності проекту було висвітлено сім інформаційних приводів:

    • інформування про початок проекту;

    • семінар «Категоризація у сфері сільського зеленого туризму – відповідність стандартам та вимогам ЄС, оновлення та врегулювання»;

    • семінар «Основи знань з надання гостинності особистими селянськими та фермерськими господарствами»;

    • семінар «Можливості та ризики розвитку сільського зеленого туризму»;

    • збори з приводу створення кластеру сільського туризму Сколівського гірського району;

    • круглий стіл «Сільський зелений туризм – проблеми розвитку» (освітні виклики);

    • конференція «Сучасні виклики для сільського зеленого туризму України: правові, освітні, організаційні та ринкові аспекти».

До даних заходів  розроблено прес-анонси та прес-релізи. Всього у даних заходах взяло участь 29 представників ЗМІ. Загальна кількість згадувань про діяльність проекту в ЗМІ більше 70. В тому числі інформація в інтернет-виданнях та на сайтах 53 згадки, вихід  відео та радіо сюжетів –  9 сюжетів, публікації в профільних та друкованих виданнях – 8. До даного списку не включаються згадки в соціальних мережах. Детально інформація представлена на графіку та в таблиці нижче.

ВСТАВКА

Таблиця: Висвітлення діяльності в ЗМІ по їх видам та датам інформаційних приводів

Дати заходів 27.09.201705.10.201708.11.201724.11.201707.12.201714.02.201801.03.2018
Інтернет-видання та сайти (к-сть)69737318
Відео та радіо (к-сть)112   5
Профільні та друковані видання   (к-сть)1 2  3

Серед інтернет-видань та сайтів представлені інформаційно-новинні сайти, сайти профільних та державних організацій, сайти партнерів проекту. Загальне охоплення аудиторії за кількістю переглядів на 15.03.2018р. склало більше 3700 осіб.

Радіо сюжети виходили на двох радіостаціях національного рівня з загальною аудиторією слухачів більше 350000. Відеосюжети були розміщені на новинних сайтах та на сайті національного інформаційного агентства. Загальна кількість переглядів на 15.03.2018р. склала 641.

Інформація щодо діяльності проекту була розміщена в друкованих та профільних виданнях національного та місцевого рівня а також висвітлювалась в соціальних мережах.

 Вплив проекту

1. Стан Спілки СЗТ України напередодні проекту характеризувався певними організаційними, іміджевими та маркетинговими проблемами, які пов’язані з  послабленням зв’язків керівних органів Спілки з осередками та членами Спілки, зламом сайту, невиходом журналу «Туризм сільський зелений», неефективною структурою, застарілою програмою категоризації та екомаркування, відсутністю фахівців за напрямками. Співпраця з членами Спілки через регіональні осередки, яка була базовою у попередні десятиріччя, втратила свою ефективність. На порядок денний виступило питання безпосередніх зв’язків з членами Спілки. Необхідно було шукати нові організаційно-функціональні підходи і інструменти співпраці в межах організації.

З іншої сторони, за період діяльності Спілки як провідної громадської організації у сфері сільського зеленого туризму, за нею закріпився імідж консультаційно-освітньої та лобістської організації, що здійснює захист соціальних прав власників агросадиб. Існуюче підприємницьке начало у сільському туризмі не було закріплене бізнесовою орієнтацією його провідної професійної організації. На порядку денному стало питання щодо перетворення Спілки у бізнес-асоціацію.

Одночасно в останні роки гостро стало питання активного позиціонування Спілки на ринку туристичних і аграрних послуг. Через проблеми з функціонуванням сайту Спілки та недостатність коштів для інформаційно-рекламних видань її маркетингова політика не відповідала сучасним вимогам агротуристичного ринку. Необхідним стало здійснення певних заходів щодо ринкової переорієнтації Спілки як бізнес-організації та посилення ринкових начал у діяльності сільського туризму.

У контексті названих проблем діяльності Спілки СЗТ її участь у проектах за підтримки USAID і UNDP, що передбачали підтримку бізнес-організацій та заходів з сільського розвитку. Це сприяло у першу чергу організаційному становлення Спілки:

    • переходу її діяльності з консультаційно-освітньою і лобістською орієнтацією на впровадження принципів і підходів з підтримки діяльності власників садиб, ОСГ, фермерських господарств як надавачів послуг сільського туризму у формі підприємництва або ведення ОСГ. Організація набуває низку ознак профільного бізнес-об’єднання;

    • забезпечено удосконалення системи категоризації садиб Програми «Українська гостинна садиба» – внутрішнього стандарту організації Спілки. Цей документ враховує європейські вимоги щодо стандарту якості послуг у сільському туризмі. На його основі сформовано мережу категоризованих садиб, що забезпечують відповідний рівень послуг для туристів у сільській місцевості;

    • системні організаційні зміни у Спілці, що були забезпечені в рамках проекту, дозволили розширити спектр суб’єктів – від початківців (власники ОСГ, фермерські господарства) до підприємців (власники садиб зі стажем обслуговування, міні-готелів, готельно-ресторанних комплексів) у сфері сільського зеленого туризму. Одночасно формується інструмент взаємодії власників об’єктів розміщення та туристів, система комунікацій між членами Спілки;

    • Спілка СЗТ України вийшла з інформаційного вакууму (оновлений сайт, видання флаєрів та брошури, проведення заходів, публікації в ЗМІ, здійснення лобістської компанії), розробляє внутрішні політики (положення про інформаційний та правовий захист членів, стандарти, положення про внески члена Спілки), удосконалює внутрішню структуру (комісії з категоризації, права та міжнародних зв’язків, мережу відокремлених підрозділів, які сформовані у 10 областях), формується команда фахівців з права, освітніх питань, кластерного моделювання, IT-технологій, стандартизації;

    • свідченням зростання іміджу Спілки за час реалізації проекту стала її активна участь у міжнародних аграрних і туристичних ярмарках, освітньо-практичних конференціях та круглих столах, а також зацікавленість її пропозиціями учасників цих ділових зустрічей;

    • зростання популярності Спілки як майбутнього бізнес-об’єднання з мережею категоризованих садиб засвідчило підтвердження членства у Спілці більшості її учасників при проведенні у кінці 2017 року перереєстрації її членів (підтвердило майже 200 учасників), а також розширення географії осередків сільського туризму. До членів Спілки вступило 44 нових учасника, у т.ч. жінок – 23, чоловіків -21, власників садиб – 25, надавачів інших послуг (кінні, торгівельні, екскурсійні, дорадчі, послуги кузні, пасіки) – 9, студентів – 10;

Спілка знову вийшла на всеукраїнських ринок туристичних послуг та несільськогосподарської діяльності. Про це свідчить встановлення діалогу з питань розвитку села та його туристичного потенціалу з двома провідними державними установами у сфері політики з сільського туризму: Мінагрополітики і Департаментом туризму і курортів Мінекономіки та торгівлі України.

Посилилась співпраця з місцевими органами влади, укладено меморандуми з Львівською та Закарпатською ОДА, готуються до підписання з іншими адміністраціями. У поточний період активізувалась співпраця з Центром аграрної освіти Міністерства освіти та науки з питань розробки навчальних програм, Інститутом економіки і прогнозування щодо питань сільського розвитку, з Центрами зайнятості, а також з Асоціацією туроператорів і Дорадчою сільськогосподарською службою.

Як відмічалось раніше, інформаційно-маркетингова складова діяльності Спілки в останні роки залишалась слабо розвиненою. Реалізація в рамках проекту низки заходів інформаційно-маркетингового плану (оновлення сайту Спілки, видання буклетів і брошури про напрями її діяльності) значно посилити її позиції серед власників агроосель та потенційних туристів. Впровадження в рамках проекту інноваційної кластерної моделі функціонування сільського туризму у різних регіонах України сприяло активізації взаємодії базових і партнерських організацій на локальному і регіональному рівні. Новоутворені кластери в Українських Карпатах та на півдні України стануть демонстраційними інформаційно-освітніми центрами з передачі досвіду нових підходів в організації і взаємодії суб’єктів сільського туризму та просуванню їх пропозицій на ринок послуг, а також розвитку сільських місцевостей.

2. Здійснювалося лобіювання проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про особисте селянське господарство» щодо розвитку сільського зеленого туризму», прийнятого у першому читанні,  спрямованого на легалізацію діяльності власників ОСГ, тобто забезпечення їм можливості на законних підставах надавати послуги у сфері сільського туризму без реєстрації їх як суб’єктів підприємницької діяльності.

Розроблений та зареєстрований проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування наданих послуг у сфері сільського зеленого туризму» спрямований на забезпечення пільгового оподаткування членів ОСГ, які надають вищезазначені послуги.

Введення в дію цих законів:

    • не потребує додаткового фінансування з державного бюджету України;

    • розвиток мережі агросадиб, які надають послуги з розміщення (проживання) і харчування у сфері сільського зеленого туризму, що є диверсифікацією діяльності їхніх власників, дозволить забезпечити збільшення надходжень до місцевих бюджетів.

Майже 2,2 млн осіб обліковуються зайнятими в ОСГ, часто за відсутності інших місць прикладання праці у сільській місцевості. Вони забезпечують виробництво у своїх господарствах 43% валової сільськогосподарської продукції. Надання членами ОСГ послуг з розміщення (проживання) і харчування у сфері сільського зеленого туризму фактично є продовженням їхньої сільськогосподарської діяльності з доведенням виробленої у господарстві власної якісної продукції до кінцевого споживача – відпочиваючих в агросадибах. Така диверсифікація діяльності забезпечить продуктивну зайнятість і сприятиме підвищенню доходів перш за все селян.

Разом з тим, перебування відпочиваючих у сільській місцевості забезпечуватиме вигоди (у вигляді роботи і доходів) для широкого загалу сільських жителів:

    • для перевізників, які доставлятимуть відпочиваючих до місць призначення;

    • для власників торгівельних об’єктів, у яких відпочивальники купуватимуть сувеніри та інші необхідні товари;

    • для зайнятих у сфері культури, оскільки зростатиме попит на різні атракції і розваги, та інших категорій економічно активних осіб.

3.Модернізація програми «Українська гостинна садиба», розробка проекту стандартів та впровадженням кластерної форми організації сільського туризму мають безпосереднє відношення до покращення якості послуг з обслуговування туристів та розширення пропозицій відпочинку на селі.

4. Активізація громад. Впровадження і реалізація кластерних ініціатив у демонстраційних громадах Львівщини, Івано-Франківщини та Одещини сприяли їх активізації в соціально-економічному і культурному плані. Зокрема, у кластері «Бойківські ґазди» об’єдналось 43 учасники, з них 15 власників ОСГ, 3 власники СФГ та 13 підприємців у сфері гостинності. За період становлення цього кластеру проведено 3 культурних заходи, 4 круглих столи з партнерами кластеру та інвесторами, забезпечено постійне інформування про роботу кластеру у місцевій газеті та на сайті.

Важливим аспектом розвитку сільського зеленого туризму стане зростання згуртованості членів сільських громад щодо спільного формування привабливої інженерно-соціальної інфраструктури, природно-аграрних ландшафтів у селі та побутового порядку біля будинків, на вулицях, у громадських місцях. Таким чином, з розвитком сільського зеленого туризму формуватимуться економічні основи, соціальні перспективи і екологічні ефекти для розвитку сільських громад і сталого розвитку сільських територій.

У районах кластерних ініціатив проект дозволив розширити кількість підприємців, що надають послуги сільського туризму, серед них: фермерське господарство «Козяча ферма» та екологічне підприємство «Бескид» на Сколівщині, кінна ферма та гастрономічно-рекреаційний комплекс «Чорний мед» на Долинщині, заклади традиційної кухні і ремісничих виробів на Тарутинщині (Одеська область).

Одночасно, нові вимоги до категоризації садиб і пов’язані з ними іміджеві фактори сприяли зацікавленню програмою «УГС» підприємців у сільській місцевості, що пропонують для туристів нічліжні (міні-готелі, котеджі), гастрономічні (традиційні сільські заклади харчування) та розважальні (сільські тематичні парки) послуги.

5. Поширення інноваційного досвіду у сільському туризмі. Впровадження у рамках проекту кластерних ініціатив та нових вимог щодо категоризації садиб у демонстраційних районах проекту дозволяє в їх межах створити регіональні навчально-практичні осередки сільського туризму. Кластери сільського туризму можуть виступати базами для організації навчань для власників і організаторів сільського туризму з інших районів України. У 2018 році намічено проведення таких короткотривалих навчальних акцій (семінарів і тренінгів) у кластерах «Фрумушика-Нова» і «Бойківські ґазди».

Якою вбачається подальша проектна пропозиція  та діяльність Спілки СЗТ України

1. Стандарти Спілки СЗТ України:

Програма категоризації «Українська гостинна садиба»:

    • уточнення цільових груп для СОУ «Українська гостинна садиба»;

    • доопрацювання проектів СОУ «Українська гостинна садиба», проведення публічного діалогу для цільових груп (члени Спілки, регіональні представники та інші зацікавлені сторони);

    • розроблення навчального курсу для інспекторів щодо дотримання вимог до інспекцій та сертифікації;

    • відбір претендентів в інспектори, підготовка навчальних програм та тестів;

    • викладання курсу для інспекторів, проведення тестування, формування реєстру схвалених інспекторів ГО, оприлюднення реєстру інспекторів.

Програма екомаркування «Зелена садиба»:

    • аналіз нормативних документів у сфері стандартизації та модернізація програми екомаркування «Зелена садиба»;

    • розробка проектів СОУ «Зелена садиба»;

    • проведення публічного діалогу та визначення цільові групи;

    • відбір претендентів в екологічні інспектори, їх навчання, тестування та розміщення на сайті.

2. Інформаційно-організаційне та маркетингове забезпечення мережі категоризованих садиб «Українська гостинна садиба»:

    • розширення мережі та її інформаційно-освітнє забезпечення;

    • розробка Програми «Маркетингове забезпечення категоризованих садиб»;

    • просування бренду мережі категоризованих садиб на національному і зарубіжному ринках послуг.

3.Забезпечення зростання та формалізації кластерів сільського туризму «Бойківські газди» (Сколівський район Львівщини) і «Гостинна бойківська Долинщина» (Долинський район Івано-Франківщини)

4.Подальший розвиток кластерних ініціатив у різних регіонах України, зокрема, в Центральному та Східному. Проведення на базі вищевказаних кластерів сільського туризму науково-практичних семінарів для місцевих громад, власників ОСГ і фермерських господарств з різних регіонів України.

5. Впровадження ефективних заходів з освітнього забезпечення, підготовки і перепідготовки власників ОСГ і ФСГ з основ ведення сільського туризму шляхом формування структурного підрозділу Спілки «Академія (школа) сільського зеленого туризму».

6.Забезпечити якісно новий рівень маркетингової діяльності у сільському туризмі:

    • розробити маркетингову стратегію Спілки як бізнес-об`єднання на 2018-2020 роки.

7Лобіювання законопроектів 2232а та 7400.

Березень 2018 р.

Залишіть свій коментар / Leave your comment

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Пароль не введено
*
Дякуємо, заявка відправлена.
Ми зв'яжемось з вами найближчим часом